ВАСИЛЬ

МИКОЛАЙОВИЧ

ДРАБИШИНЕЦЬ

Ти, Сило Духа
Ти, Сило Духа, Сило Духа,
Світи у темряві нам всім.
Ослячий в’юк, хребет і вуха
Несімо світом скрізь, несім.

Допоки вистачить нам сили,
Допоки кров у жилах б’є,
...Ростуть мільйонами могили,
А світло щось — не настає.

Бо хто засвітить нам у хаті,
Якщо господаря нема?
...Ми світлом Божим не багаті,
І статків людських теж катма.


Присвята | Поламані рами | Україна чи пустиня? | Ти, Сило Духа | Куди ми йдем? | Верба | Сон | Де сонце ходить спати? | Мінялись прапори | Колись я дуже сумував за вами | Рефам | Хрести й хрести | Відгуляла весна | Чого до серця лізе сум? | І впали зрубані гаї | Були в нас люди | Моя віра | Чи сумно, чи прикро | Чиї ми? | На самоті | Нам залишається так мало | Хтось має хобі | Надоїло життя | Гадаю | Великі люди в нас | Останнє слово | Наливала отрути | Людський шлях | Минають дні | Київська Русь | На грані честі | Ніч пішла | На всі вітри летять надії | Городили плоти | І мертвих, і живих | Життя було | Далеч сірих днів | До незалежності | На кораблі | Пташина доля | Жінка і мати | Багато в світі зла | Твоя бандура | Наламано кісток | Наша дорога | Обриваються надії