Чи то від світу, чи самого Бога
Нам випала ця чаша гіркоти,
Яку п’ємо. І Хресна ця дорога,
Якою нам тут суджено пройти.
З віків минулих у віки майбутні
Нам нести хрест і проливати кров.
Сміються з нас усього світу трутні,
Що в нас розбита віра і любов,
Надія наша у світах блукає,
Шукає щастя у чужих огромах...
...Моя надія теж мене гукає
Іти у світ. Я хочу жити вдома.
.